ВИНОКУР, -а, м. (устар.). Человек, занимающийся винокурением.
винокур м. Тот, кто занимается винокурением.
винокур м.distiller
ВИНОКУР Григорий Осипович [5(17). 11.1896, Варшава,-17.5.1947, Москва], советский языковед, литературовед. Проф. МГУ (1942-47) и др. вузов, чл. Пушки... смотреть
ВИНИЧЕНКО ВИННИКОВ ВИННИЧЕНКО ВИНОКУР ВИНОКУРОВ ВИНЯРСКИЙ ВИНОКУРЦЕВ ВИНОКУРЦЕВСлово "винокур" у молодых читателей может вызвать удивление: ведь кур... смотреть
ВИНОКУР Григорий Осипович (1896—) — филолог, член ГАХНа. Рассматривает историю литературы как одну из отраслей филологии, связанную с прочими ф... смотреть
ВИНОКУ́Р, а, ч., заст.Те саме, що ви́нник.Багатьох із них я вже знав, то були сумирні шевці, винокури, бондарі, плугатарі, добрі та лагідні, покірні вс... смотреть
1) Орфографическая запись слова: винокур2) Ударение в слове: винок`ур3) Деление слова на слоги (перенос слова): винокур4) Фонетическая транскрипция сло... смотреть
ВИНОКУР Григорий Осипович (1896-1947), языковед, литературовед, доктор филологических наук, профессор МГУ (с 1942). Труды по истории славянских литера... смотреть
Винник, (жінка) винничка, (син) винниченко, (дочка) винниківна, (дитина) винниченя, гураль, (продавець в.) винар, (вона) винарка, (дружина) вінариха, (... смотреть
ВИНОКУР Григорий Осипович (1896-) - филолог, член ГАХНа. Рассматривает историю литературы как одну из отраслей филологии, связанную с прочими филологи... смотреть
власна назва, імен. незмін... винокурвласна назва, імен. чол. роду.. винокурімен. чол. роду, жив.винокур
корень - ВИН; соединительная гласная - О; корень - КУР; нулевое окончание;Основа слова: ВИНОКУРВычисленный способ образования слова: Сложение основ∩ - ... смотреть
Григорий Осипович [1896—]— филолог, член ГАХНа. Рассматривает историю лит-ры как одну из отраслей филологии, связанную с прочими филологическими и культурно-историческими дисциплинами единством метода. Определяющее влияние оказала на В. идеалистическая философия (Дильтей, Г. Шпет). Библиография: Культура яз., М., 1925; Биография и культура, М., 1927; Критика поэтического текста, М., 1927.... смотреть
ВИНОКУ́Р заст. (той, хто виготовляв горілку чи спирт), ВИ́ННИК заст. Пішов я у винницю: почав хвалитись винокурові,що вже починаю вчитись грамоти (з на... смотреть
ВИНОКУР Григорий Осипович (1896-1947), российский языковед, литературовед, профессор МГУ (с 1942). Основные труды по истории русского литературного языка, текстологии, вопросам культуры речи. Исследовал язык и творчество А. С. Пушкина, А. С. Грибоедова, В. В. Маяковского.<br><br><br>... смотреть
Овир Овин Ноу Нок Новик Кун Крон Кров Крио Крин Кривун Корун Корн Кон Коир Орк Орн Орун Кнур Кнр Киров Оун Рик Рико Кино Рин Ринк Рио Ров Рок Рон Ион Увир Уик Укор Уник Иов Инко Врун Врио Воркун Вор Вон Воин Внук Винокур Вино Урон Инк Инкор Инок Урок Унр Руно Ровик Ирон Рнк... смотреть
- Григорий Осипович (1896-1947) - российский языковед,литературовед, профессор МГУ (с 1942). Основные труды по истории русскоголитературного языка, текстологии, вопросам культуры речи. Исследовал языки творчество А. С. Пушкина, А. С. Грибоедова, В. В. Маяковского.... смотреть
м. distillateur {-til-} m, bouilleur m de cru
виноку́р, виноку́ры, виноку́ра, виноку́ров, виноку́ру, виноку́рам, виноку́ра, виноку́ров, виноку́ром, виноку́рами, виноку́ре, виноку́рах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») .... смотреть
Ударение в слове: винок`урУдарение падает на букву: уБезударные гласные в слове: винок`ур
-а, ч., заст. Той, хто виготовляв горілку і спирт; винник.
сущ. муж. рода; одуш.винокур
імен. чол. роду, жив.винокур
м. уст.destilador m
виноку'р, виноку'ры, виноку'ра, виноку'ров, виноку'ру, виноку'рам, виноку'ра, виноку'ров, виноку'ром, виноку'рами, виноку'ре, виноку'рах
винокур = м. distiller; винокурение с. distillation; винокуренный: винокур завод distillary.
-а, м. Тот, кто занимается винокурением.
Начальная форма - Винокур, единственное число, именительный падеж, мужской род, одушевленное
заст.distiller
винокур, винок′ур, -а, м. (устар.). Человек, занимающийся ~ением.
-а, ч. , заст. Той, хто виготовляв горілку і спирт; винник.
м.distillateur m, bouilleur m de cru
винник, винокур, горільник, ґуральник. Быть винокуром - винникувати.
ВИНОКУР, -а, м. (устар.). Человек, занимающийся винокурением.
ВИНОКУР винокура, м. Занимающийся винокурением.
техн. (специальность) ґура́льник, виноку́р, ви́нник
м. уст. distillatore Итальяно-русский словарь.2003.
винок'ур, -а
виноку́р іменник чоловічого роду, істота рідко
蒸馏, 糟行, 糟坊, 〔阳〕〈旧〉酿酒者; 酒(精)酿造师.
арақ-шарап маманы (арақ-шарап жасаушы маман)
1) Brenner 2) Kornbrenner 3) Weinbrenner
• lihovarník• vinopal
винокур
винокур винок`ур, -а
шарапшы, арақ-шарап маманы
м. арак тартуучу.
-а m gorzelnik
техн. винокур
м аракы куучы
Viinapõletaja
М araqçəkən.
винокур, -а
Вінакур